Росія постійно звертається до історії, коли намагається обґрунтувати власні територіальні претензії, війни та імперські амбіції. У її риториці середньовічні князі, царі, імператори, радянські вожді та сучасні політики легко складаються в одну зручну легенду про «велику державу» та її нібито особливу місію.
У цьому епізоді розбираємо, як московська влада століттями будувала політичні міфи, переписувала минуле, привласнювала чужу спадщину і перетворювала брехню на інструмент державного виживання. Йтиметься про те, як історичні аргументи ставали зброєю, а пропаганда — частиною самої конструкції держави.
Це епізод про механізми, які працюють досі: правитель визначає реальність, минуле перетворюється на право володіння, експансія називається захистом, навколо завжди шукають ворогів, а суперечливі версії подій не заважають одній головній меті — тримати суспільство в межах потрібної державі картини світу.
Від Івана ІІІ і Софії Палеолог до «Третього Риму», від першої державної газети Пьотра І до Агітпропу й Головліту, від «активних заходів» КГБ до телевізійного «не все так однозначно».
Podden och tillhörande omslagsbild på den här sidan tillhör
WAS MEDIA. Innehållet i podden är skapat av WAS MEDIA och inte av,
eller tillsammans med, Poddtoppen.
